Щоб відпочити від метушні Токіо, Сута Тавара повертається до Каґа́ви, містечка, де він виріс. Хоча його батьків вже давно немає поруч, колишній будинок та ресторан удону нагадує йому часи, коли вони жили разом. Згадуючи дитинство, Сута заходить до ресторану і знаходить маленького хлопчика, що спокійно спав. Однак, на його подив, у хлопчика раптом з'являються вуха та хвіст. Все обдумавши, Сута залишає хлопчика жити у себе та дає йому ім'я Поко.
