1969 року психіатрична клініка наймає на роботу лікара-невролога Малкольма Сейєра, навіть незважаючи на відсутність практичного досвіду. Працюючи у лікарні, де пацієнти перебувають у напівкататонічному стані, лікар Сейєр завдяки своєму науковому досвіду винаходить експериментальний препарат. Ніхто не вірить у дієвість цих ліків, тому Малкольм Сейєр на свій страх і ризик випробовує його на одному з пацієнтів.
